Напівживі робочі групи
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик розповів LB.ua, що ще наприкінці 2022 року створили три робочі групи з представників Центрвиборчкому, членів Комітету ВР з питань організації державної влади (відповідальний комітет), зацікавлених відомств і громадськості, щоб напрацювати проєкт про перші повоєнні вибори.
Перша група взялася за загальні питання: територіальна організація виборів, логістика, фінанси, безпека. Друга — за впорядкування списків виборців, враховуючи мільйони внутрішньо переміщених осіб. Третя напрацьовувала зміни для голосування українців, що виїхали за кордон.
Але зараз, розповів Дубовик LB.ua, усі ці групи напівживі. І за більш як два роки єдиного проєкту закону про перші повоєнні вибори так і немає.
Що зробила ЦВК?
ЦВК не чекає на скасування воєнного стану й ухвалює рішення в межах своєї відповідальності щодо підготовки виборчого процесу:
- оновлює Реєстр виборців, публічний доступ до якого обмежили через повномасштабне вторгнення. Зараз готують повернути його в онлайн. І тоді Реєстр буде базою для оновлених списків виборців;
- упорядковує виборчі дільниці, враховуючи декомунізацію, зміну назв і адрес дільниць. Додатково місцеві органи влади з найбільш постраждалих чи деокупованих територій вносять пропозиції про ліквідацію виборчих дільниць.
За словами Дубовика, це території умовного Бахмута, щодо яких постійно вносять подання про ліквідацію малих виборчих дільниць.
Що має зробити парламент
Заступник голови ЦВК Дубовик наголошує, що наразі є два основні виклики у підготовці повоєнних виборів, на які відповіді має дати саме парламент, ухваливши законодавчі зміни:
- необхідно створити механізм активної реєстрації виборців, активної зміни виборчої адреси в позавиборчий період. Коли сам громадянин зможе подати таку інформацію для внесення змін в Реєстрі. Це потрібно, аби тимчасово переміщені особи могли оперативно змінити свою виборчу адресу. Те саме має бути забезпечено для українців за кордоном;
- другий виклик — голосування за кордоном за межами дипломатичних і консульських установ, аби мільйони українців могли проголосувати, наприклад, у торговельних, навчальних центрах і закладах чи спеціально облаштованих хабах.
Для перших повоєнних виборів парламент також має визначити:
- критерії, за якими будуть визначати території, де вибори провести неможливо через руйнування інфраструктури, обстріли й інші безпекові питання;
- визначити орган, який буде ухвалювати рішення про неможливість провести вибори: парламент, Кабмін, РНБО тощо;
- забезпечити право військових не лише проголосувати, а й балотуватися — чи матимуть вони додаткові законодавчо закріплені відпустки для передвиборчої кампанії? Такі рекомендації надані в дорожній карті для повоєнних виборів мережі «ОПОРА»;
- переглянути вимоги до кандидатів, зокрема, ценз осілості для українців, що повернуться в Україну (нині він обов’язковий для балотування — 10 років проживання в Україні для кандидатів у президенти, 5 років — для депутатів).
Чому нардепи зволікають?
Депутати з різних фракцій визнають: єдиного законопроєкту досі немає. І хоча комітет держвлади мав би координувати роботу, він фактично не працює в цьому напрямку.
«Була хвиля у 2022 році… Говорили-балакали, сіли та й заплакали… Жодних зрушень немає», — визнає голова робочої групи та підкомітету ВРУ з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко («Слуга народу»).
Причиною вважає «відсутність політичної волі». Влада не визначила, що саме їй потрібно на виході — які правила, які зміни.
Тому про жодні вибори 2025 року не йдеться. Війна триває, законодавча база не готова.
Роман Лозинський, заступник голови комітету держвлади та член робочої групи («Голос»), додає:
«На жаль, парламент не є місцем, де формуються рішення. Усе координується з Офісу Президента. Ми не отримали сигналів з Банкової».
На питання LB.ua про це заступники керівника Офісу Президента Віктор Микита й Ірина Мудра не відповіли.
Які ризики зволікання із законом?
Не готуватися до виборів ще гірше, ніж збурювати тему виборів. Бо потім усе доведеться робити поспіхом. А це створює загрози для проведення виборів, визнання результатів міжнародними партнерами, вважає нардеп Лозинський («Голос»).
Інший депутат («Слуга народу»), член робочої групи не під запис прогнозує: «Усі будуть бігти в останній тиждень. За ніч щось криве напишемо і проголосуємо».